На сьому світі стільки ірреального...

В этом мире столько ирреального...

Previous Entry Share Next Entry
Как сделать из мужчины инвалида
ir_realna
Сделать из мужчины инвалида проще, чем сделать из мясакотлеты. Достаточно однажды проснуться в здоровых мужских объятиях, повертеть головой на подушке, и обнаружить где-то в пропасти между полушариями гениальной глубины Мысль.

Мысль простую, но основополагающую: женское предназначение состоит в том, чтобы ПОСТАВИТЬ МУЖЧИНУ НА НОГИ.
Найти, отмыть, откормить, научить прилично одеваться, подучить, поддержать,
пока он будет расти духовно и карьерно. И это только на начальном этапе. Дальше
нужно родить сына инвалида, которого тоже придется ставить на ноги. И
удерживать на них, пока какая-нибудь в меру достойная последовательница Мысли
не подхватит эстафету мужской инвалидизации. При этом всем на ноги нужно стать
самой женщине, расправить широкие женские плечи и по очереди подставлять то
правое, то левое – то мужу, то сыну.

И тогда очевидно, что мир держится на хрупких женских
плечах. А мужчины, от рождения не ходящие (точнее ходящие под себя), используют
женские плечи вместо костылей, пока не станут на ноги. Вот только женщина,
последовавшая Мысли, не учитывает одного нюанса: когда инвалид становится
на ноги, он выбрасывает осточертевшие костыли.

А вообще сделать из мужчины инвалида очень просто. Достаточно
однажды решить, что предназначение женщины – поставить его на ноги. И он сразу
начнет ходить под себя.

  • 1
от тільки чого жінки це розуміють лише тоді, коли чоловік їм каже, що не він не інвалід? звідки оця ідіотська жертовність і самозречення? випалювала б її у дівчаток-немовляток розпеченим залізом

культура в нас така. немовлята ні при чому, з мам треба починати, у сьомому коліні. ми взагалі не навчені турбуватися про себе - все інших рятувати. у нас нація вини та сорому. от все життя і рятуємо когось.

брєд як на мене, проте концепція життя для когось іншого. нічого крім як знизати плечима не можу вдіяти.

а як почитати різних там Менегетті, то - не тільки наша це риса, а якась просто прадавньо жіноча. ну + почуття провини - загальноєвропейське (чи там західне).
життя для іншого - це прекрасно, але було б кому жити за тебе... та ще й краще, ніж ти можеш сама)
немовлята не винні, але ж вони ще чиста дошка, а переписати маму - це як закодувати алкоголіка: частину відрізати, частину придушити, а решта хай виживає як може

на жаль, я не вірю в дошкову чистоту немовлят. вони приходят у систему, а отже дуже багато обставин мали перетнутися в одній точці часо-простору, аби систему знадобився новий елемент. згусток енергії виникає раніше ніж немовля - і на нього вже пишеться інформація.

можливо, звучить езотерично, але для мен едесь так =)

як на мене, то тут ніби дві площини: одна - "душа" з усім оцим багажем "з того боку" (узагальнено), а друга - усе те, що їй потім дає система. перша як основа особистості незмінна, але друга - саме те, що ту особистість псує і на що якимсь чином можна вплинути. ну хоча б донхуанівським методом - зупинкою світу)
в мені теж учений і любитель різних дух./душ./псих./і т.д.практик постійно підміняють один одного - часом тоді головою об двері б"юся я...

Для меня с некоторых пор жертвенность и самоотречение - тоже бред. Жаль только, что этот вывод получен эмпирическим путем.

чего ж жаль? мне как то мало какие выводы удается делать другим путем... подумала: похоже, ни одного =)

О! Это же надо вытесать на скрижалях! )

  • 1
?

Log in

No account? Create an account